by СТАРОДАВНІ МІСТА ШОТЛАНДІЇ
ХАДДІНГТОН (Haddington)
…Минулого тижня, коли повітря Шотландії відчутно просякло легким ароматом весни, мені вдалося нарешті на пару днів приїхати в Хаддінгтон. У це місто, розташоване в Східному Лотіані, мені хотілося потрапити давно: як бджолу медом, манили архаїчні пам’ятки, мальовничо описані моїми друзями, які побували в Хаддінгтоні.
Що ж, на мене теж це гостинне місто справило незабутнє враження. Зараз поділюся своїм захопленням із вами!
Як потрапити до Хаддінгтона
Я не маю свого авто, тому я приїхала до міста з Единбурга на рейсовому автобусі: він ходить, здається, кожні 25 хвилин. Як дорожчу альтернативу можна замовити таксі.
На жаль, потягом від Great Northern Railway — британської залізничної компанії, заснованої 1846 року, — проїхатися не вдасться: пасажирські перевезення припинено з 1949 року.
Чому до Хаддінгтона не ходять пасажирські потяги
Усе просто: залізничні перевезення не витримали конкуренції із рейсовими автобусами! На згадку про єдину залізничну гілку, що веде до міста, залишився готель «Залізниця»: його можна знайти в західному кінці Корт-стріт.
Де знаходиться Хаддінгтон
Якщо «прикинути» в кілометрах, то Хаддінгтон розташований:
за 10 км на південь від затоки Ферт-оф-Форт;
за 27 км від східної частини Единбурга;
за 632 км від південного сходу Лондона.
Загалом локація міста дуже цікава: раніше воно було на головній дорозі в Единбург. Оскільки Хаддінгтон був «воротами» до центру Шотландії, до міста транзитом навідувалися не лише купці, а й мародери: у середні віки ними ставали численні армії — переважно англійської корони.
Що ми знаємо про історію Хаддінгтона
Прогулюючись яскравими вуличками Хаддінгтона, неможливо не помічати чималий вік цього міста: є перевірені свідчення того, що перші поселення тут були вже на початку першого тисячоліття нашої ери.
Як ви гадаєте, звідки таке ім’я – Хаддінгтон? Від англосаксів! Вони дали назву місту приблизно в 6 столітті нашої ери: водночас відбулося приєднання населеного пункту до королівства Бернікія.
У 10 столітті король Англії Едгар передав Хаддінгтон Шотландії. Приблизно в 1100 роках шотландський король Давид I на прізвисько «Святий» надав поселенню офіційного статусу «Королівський Бург» і зробив його торговим містом Хаддінгтоншира: з 1889 року по 1921 рік Хаддінгтоншир був графством.
З 1300 року для Хаддінгтона настали часи розквіту. Місто росло й розвивалося через інтенсивну торгівлю, якій сприяли два фактори. Перший — вигідне місцерозташування, адже це були, фігурально кажучи, ворота до Единбурга та центру Шотландії! Другий — власний порт в Аберлейді. Невеликий порт дав місту змогу налагодити важливі торговельні зв’язки майже з усіма портами Північної Європи.
Який зараз Хаддінгтон
Тепер це невелике за розмірами (площа всього 2,83 км2!) містечко — центр культури, адміністративного управління та географії Східного Лотіана. Попри той факт, що в середні віки тут вирувало ринкове життя, сьогодні Хаддінгтон досить тихий і малозаселений: орієнтовно 9500 мешканців.
Мені дуже сподобався центр міста, особливо його головні вулиці: Хай-стріт і Маркет-стріт. На них затишно розташувалися ринки, а між ними – безліч симпатичних будівель і провулків.
Звісно ж, подивилась я і на Хаддінгтон Таун Хаус, збудований 1742 року. І сьогодні його шпиль велично «пронизує небо» міста, нагадуючи про успішне торговельне минуле. До речі, Таун Хаус не став музеєм, а перетворився на адміністративну будівлю Ради Східного Лотіана.
Я не забула зазирнути й на старе поштове відділення Хаддінгтона — ще одну пам’ятку архітектури 1603 року.
Нарешті, будинок Леннокслав, у якому мешкали герцоги Гамільтонські. Сюди я дісталася останньою чергою, напередодні свого від’їзду. Похмура та водночас якась кокетлива будівля маєтку викликала суперечливі почуття: захоплення і сум’яття. Шкода, не вдалося подивитися, що всередині: резиденція відчинена для екскурсій лише влітку.
На що ще подивитися в Хаддінгтоні: пам’ятки
Особисто я дивилася широко розплющеними очима на все — на дивовижну архітектуру минулого й сьогодення, на усміхнених людей, на постійно сіре небо (так, у мій візит погода сонцем не балувала).
Для тих гостей міста, хто приїжджає сюди подивитися на щось «таке», я порекомендую дві головні пам’ятки Хаддінгтона:
Nungate Bridge – міст Нангейт;
St Martin’s Kirk – стара церква (точніше, те, що від неї залишилося) Святого Мартіна.
Nungate Bridge
Якщо ви хочете побачити один із найдавніших мостів, збудованих у Шотландії, – то вам у Хаддінгтон! Тут, через досить тиху річку Тайн, протягнутий Нангейт – кам’яний міст аркового типу.
До речі, 1358 року річка-тихоня Тайн так розлилася, що затопила більшу частину Хаддінгтона й навіть частково змила його. Але торгове місто дуже швидко відновилося.
Скільки років пам’ятці
Вважається, що мосту не менш ніж 640 років: за більш-менш збереженими свідченнями, Нангейт стояв на своєму місці вже в 1282 році. Втім, цілком імовірно, що нинішній Nungate Bridge – це відбудована версія початкового стародавнього мосту, який був повністю зруйнований в 1548 році під час облоги Хаддінгтона. У 18 столітті з метою підвищення міцності конструкції були додані декілька арок.
Як учені зрозуміли, що Нангейт такий старий? Він лише частково побудований із грубих кубічних блоків, висічених із червоного піщаника. Рукотворний будматеріал брався з руїн церкви Святої Марії: археологи це з’ясували за спеціальними відмітками мулярів, залишеними на блоках мосту. Оскільки в шаруватій кладці присутні архаїчні сегменти з дикого бутового каменю, вважається, що міст являє собою відновлену в 1548 році стару кам’яну споруду, датовану 1282 роком.
Деякі цікаві подробиці
Довжина епічної споруди чимала – 30 метрів. Сьогодні Nungate Bridge, як і раніше, використовується як пішохідний перехід через Тайн, а сотні років тому мостом стукали черевики армійців. До речі, минулого століття Нангейтом навіть їздили автомобілі.
Nungate Bridge – пам’ятка вищої категорії «А»: вона присвоєна мосту в 1971 році внесенням визначної пам’ятки до Шотландського списку пам’яток архітектури.
…Ви знаєте, особисто я йшла цим мостом зі змішаними почуттями захоплення та страху. Захоплення від усвідомлення, що під твоїми ногами знаходиться міст, якому кілька сотень років, а страх від того, що цей міст «пам’ятає» дуже багато. Наприклад, численні страти через повішення — це була звичайна річ у середньовічній Європі. На конструкції Нангейта навіть є спеціальні гаки для цієї мети, їх можна побачити на крайній західній арці мосту.
St Martin’s Kirk
Я вражена тим, як шотландці дбайливо ставляться до своєї історичної спадщини! Тут, у Хаддінгтоні, можна побачити церкву, побудовану 1139 року замість церкви Сірих ченців.
У ту далеку епоху це була нова францисканська церква, поряд з якою 1155 року графиня Ада Нортумберлендська — дружина принца Генріха Шотландського — заснувала цистерціанський жіночий монастир Святої Марії.
Тоді, у Середньовіччі, St Martin’s Kirk був відчинений для черниць і звичайних парафіян та був провідним і найбільшим храмом Хаддінгтона.
Звичайно, сотні років і кілька епох не могли пощадити кам’яну будівлю, проте із землею вона не зрівнялася. Я дивилася на доволі чималенькі рештки парафіяльної церкви, яка колись була великою та, я впевнена, популярною, і захоплювалася романською архітектурою: саме в романському стилі й був збудований St Martin’s Kirk.
До речі, над виглядом цієї пам’ятки працювали щонайменше два архітектори:
невідомий, який збудував St Martin’s Kirk у 1139 році;
уродженець Хаддінгтона Джон Нокс, який відновив зруйновану під час протестантської Реформації в 1560 році церкву.
Я трохи знайома з версією, яка пояснює і причину руйнування церкви, і причетність до її реставрації католика Д. Нокса. Виявляється, що шотландська Реформація 16-го століття, яка завзято виступала за Протестантизм, була організована Ноксом. Можливо, саме він і наказав нападникам проломити святині дах через недружнє ставлення до францисканців.
…На жаль, сьогодні St Martin’s Kirk — єдина вціліла частина масштабного релігійного проєкту графині Нортумберлендської. Святі руїни знаходяться в громадському парку й доступні для огляду в будь-який час!
