ЕДИНБУРГ — СТОЛИЦЯ ШОТЛАНДІЇ

ІСТОРИЧНИЙ ЦЕНТР

Единбург є столицею Шотландії протягом більш ніж 500 років. Його можна назвати «серцем» гордої держави і, безперечно, найкрасивішим містом регіону. Місто також є ще історичним і культурним центром Шотландії . Тут розташовано безліч пам’яток архітектури, музеїв, старовинних замків, цілий рік проводяться різні фестивалі.

З якого боку туристи не в’їжджали в місто вони неодмінно побачать Единбурзький замок. Ця велична будівля, що височіє на високих пагорбах, є візитною карткою столиці. У стінах замку знаходиться виставка «Онерс оф Скотланд». Там зберігаються найдорожчі для шотландців речі – найстаріші у всій Європі королівські коштовності.

Цю виставку відкрив всесвітньо відомий письменник Вальтер Скотт. Скотту вдалося виявити колекцію після 111-річного забуття. Такий улюблений своїми земляками, він є для шотландців національним героєм.

4 лютого 1818 року, майбутній Георг IV, виконуючий обов’язки принца-регента, видав королівський Ордер, що дозволяє історику Вальтеру Скотту та групі чиновників зруйнувати стіну стародавньої коронної кімнати. Половина присутніх очікувала, що дубова скриня, яка знаходиться в цій кімнаті, буде порожньою. Вони відкрили його і виявили корону, скіпетр та меч точно так, як їх залишили 111 років тому.

Далі цікавим буде побачити знаменитий трон «Камінь Долі». Згідно з легендами, на ньому коронувалися всі правителі Шотландії.

Далі поглядам стане каплиця Святої Маргарити , що є найдавнішою спорудою у всьому Единбурзі. Вона була зведена на згадку про матір Давида I. З оглядового майданчика каплиці відкривається чудовий краєвид на місто.

СТАРЕ МІСТО

Старе місто, що розкинулося біля підніжжя замку – історичний центр шотландської столиці, внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зачаровує своєю величчю. Можна годинами блукати вузькими лабіринтами вулиць, розглядаючи сірі старовинні будинки з гострими шпилями веж, над якими гордо розвівається прапор Шотландії. Більшість будівель Старого міста збереглися з часів будівництва та є типовими зразками середньовічної архітектури. Багато будинків покриті кіптявою, що залишилася ще з середньовіччя, коли будинки опалювали вугіллям і дровами, тому в Старому місті переважає сірий колір.

А тепер, спустимося трохи нижче вулицею Хай стріт. Тут розташувався будинок-музей Джона Нокса, або як його ще називають — Джон Нокс Хаус, а також «Обитель бунтаря». Як довго жив насправді великий бунтар і реформатор Джон Нокс у цьому мальовничому будиночку на чотири поверхи з горищем – науці не зовсім ясно. Зате достеменно відомо, що він помер саме тут.

Сьогодні всередині цієї старовинної будівлі розташувався музей, який живо занурює гостей в атмосферу 16-го століття своїми інтер’єрами та чудовими розписними стелями (така незвична мода панувала в Шотландії на той час). До речі, подейкують, що перш, ніж цей будинок перейшов до рук шотландського церковного реформатора, в ньому жила одна шанована родина ювелірів та багато деталей музейного інтер’єру – саме їхня заслуга. А ось куточок під невеликою аркою для поклоніння і кольорові вітражі святих – це вже справа рук Джона Нокса.

Джон Нокс Хаус – будівля, слід зазначити, надзвичайно цікава та незвичайна. По-перше, Ви побачите, як жили шотландці в середньовічну епоху, а по-друге, дізнаєтеся багато чого цікавого про особистість легендарного Джона Нокса. Адже до відвідування Шотландії багато іноземців взагалі не мають уявлення, що взагалі за особистість така – цей старий Джон…

Парк Холіруд та Артур Сіт (Трон Артура)

Пройшовши вулицею Ройал Майл можна потрапити в те місце, де раніше був королівський ліс, а нині знаходиться палац Холіруд. Цей палац був резиденцією королеви Єлизавети ІІ.

Поруч із палацом, на скелі, височать руїни каплиці Святого Антонія. Це єдиний будинок у центральній частині Единбурзького парку Холіруд. Виглядає воно більше як виснажені руїни стародавнього замку, ніж як будівля, що відноситься до релігії. Воно стоїть на скелястому виступі, над озером Святої Маргарити, від якого відкривається чудовий краєвид на північний Единбург і затоку Ферт оф Форт. Про цю будівлю, чиє будівництво мали спостерігати на багато миль навколо, напрочуд мало відомо. З 1100-х років право власності на землю, що складають парк Холіруд, було розподілено між абатствами Келсо і Холіруд. І вважається, що територія займана каплицею належала абатству Келсо. Незважаючи на це, цілком імовірно, що каплиця Святого Антонія була тісно пов’язана з абатством Холіруд, яке знаходилося всього за кілька сотень ярдів на північний захід.

Вони були пов’язані добре зробленою кам’яною доріжкою, в даний час сильно зношеною, з помітними бордюрами, які можна побачити у деяких місцях.

Було висловлено припущення, що каплиця служила свого роду релігійним маяком, призначеною для того, щоб бути ясно видимим морським паломникам, що прибувають в абатство Холіруд, коли вони пливли вгору по річці Форт.

Що стосується датування, то є посилання на грант, виплачений на ремонт каплиці Папою Римським у 1426 році, припускаючи, що будівля може бути збудована у 1300-х роках або пізніше. Деталі його загибелі однаково не зрозумілі, але, мабуть, як і саме абатство Холіруд, каплиця Святого Антонія стала непридатною після Реформації в 1560-му році.

Оглянувши головні визначні пам’ятки Старого міста, можна заглянути в один з найближчих пабів. Там Вам запропонують скуштувати надзвичайно смачні та дуже ситні страви шотландської кухні. Запивати все це, звісно, ​​потрібно віскі чи тутешнім пивом. Місцеві завсідники пабів охоче повідають Вам безліч цікавих історій про своє місто, про духи, що мешкають у старовинних замках, про національних героїв і ще багато чого цікавого.

Нове місто та Калтон Хіллз

У Новому місті розташована величезна кількість галерей. У Національній галереї зібрані портрети всіх осіб, які колись прославили Шотландію. Потрапивши до Галереї сучасного мистецтва, можна побачити полотна всесвітньо відомих художників, наприклад – Далі, Пікассо, Матісс, Міро та багатьох інших.

До речі, в Единбурзі практично цілий рік проводяться різноманітні фестивалі. Тож кожен знайде для себе щось цікаве: чи то фестиваль кіно, музики, книг, джазу чи науки. Найбільшою популярністю серед закордонних туристів користується фестиваль «Мілітарі тату». Барвиста хода військових оркестрів, одягнених у національний одяг, які грають на волинках, супроводжується запальними національними танцями. Закінчується веселощі святковим феєрверком біля підніжжя Единбурзького замку.

Національний монумент в Единбурзі – явне відлуння Стародавньої Греції та нове прізвисько шотландської столиці.

Цей Парфенон (точніше – тільки його фасад) досить дивно бачити в країні волинок і кілтів. Ну якось не в’яжеться світлий, античний образ Стародавньої Греції з грубуватими звичаями та дивними звичаями «народу гір» – шотландців. Проте це факт. В одному з мальовничих куточків Единбурга розташувалося щось схоже на напівзруйнований афінський храм. І лише пізніше ти дізнаєшся, що це – знаменитий Національний монумент, що будувався, будувався, та так і не добудувався на честь полеглих шотландських солдатів, які брали участь у Наполеонівських війнах.

Трохи дивно й безглуздо, що на такий значний об’єкт у влади просто не знайшлося грошей. Але тому лише привабливіше і яскравіше здається цей пам’ятник! І вдень, і ввечері біля підніжжя Національного Монументу та на його сходах можна побачити туристів та місцевих жителів, які облюбували собі це місце для дозвілля та споглядання навколишньої панорами.

А всього за кілька метрів від недобудованого пам’ятника шотландським солдатам красується монумент адміралу Нельсону – герою битви при Трафальгарі. До речі, саме за цю архітектурну «незавершеність» Національного Монумента на зеленому пагорбі Единбурга місто стали називати «північні Афіни».