Замок Танталлон

Замки Шотландії, Світова історія

Неподалік Північного Бервіка (North Berwick), в Шотландії на мисі проти острова Басс Рок, розташований неприступний з боку затоки Ферт-оф-Форт замок Танталлон. Три сторони цієї фортеці захищені високою скелею та безкрайніми водами, а четверта, оборонна — блокує мис.

Ця споруда є останньою серед середньовічних, які були зведені за таким принципом архітектурного будівництва. Фортеця червонувато-коричневого відтінку побудована з пісковику, який славиться не лише зовнішньою красою, а й своєю міцністю. Довгі століття замок Танталлон витримував атаки каменеметальних машин, таранів і стріл, залишаючись незламною перешкодою.

Басс Рок,Норс Бервик,Шотландия — **Bass Rock**

Норс Бервик, Восточный Лотион,Шотландия — **Північний Бервік**

Перші згадки про фортецю Танталлон датуються 1374 роком, однак на його місці до 1300 стояв замок Денталон – назва якого в перекладі з мови кельтів, означає «укріплення на високому місці». Усі, хто був власником Танталлона у період історії, тримали торговий шлях з Бервіка до Единбурга під своїм контролем, впливаючи на життя всього місцевого регіону. Таке «вигідне» розташування замку найчастіше було причиною нескінченних облог його стін з боку супротивників.

Вигляд замку воістину заворожує своєю могутністю та величчю – 15-ти метрова стіна розтяглася над скелею на 90 метрів. Її товщина 3,6 метрів багато разів витримувала облоги та гарматні постріли. Додатковим захистом фортеці були 3 глибокі рови, які заповнювалися водою.

Лорд Дуглас – перший власник замку, проживав у своїх особистих покоях у північно-східній вежі, яка носить його ім’я та повністю зруйнована. Всередині центральної вежі колись були житлові кімнати з оздобленнями та камінами.

За свою історію замок багато разів переходив з рук в руки, руйнувався і відновлювався, завойовувався та здавався, стаючи свідком шотландсько-англійських воєн.

Історія замку Танталлон

Збудував замок Танталлон перший граф Дуглас – Вільям Дуглас у 1374 році. Це був нащадок з клану Дуглас – клану, який має фламандське коріння і заявив про себе в 1174 році.

Вільям Дуглас в 1289 отримав шотландський титул «лорд», прирівнюваний до баронського. Це було зазначено у документах, отриманих ним від абата Келсо. Проте, беручи участь у збройному опорі проти короля по захисту Бервіка, Вільямса тричі садили у в’язницю, та позбавили належних йому земель. У 1298 році, ув’язнений в лондонському Тауері, лорд Вільям Дуглас помер, залишивши після себе трьох синів: Джеймса Доброго – став заступником Роберта Брюса, Хуго Нудного – священика, і Арчибальда Невдаху – який отримав від Роберта I, короля Шотландії великі території у свої володіння.

Після загибелі Арчибальда Дугласа в битві при Хелідон-Хілл, лордом Дугласом став Хуго Нудний, який утік від англійської корони до Франції. Усіми землями, які залишилися без власника після втечі Хуго, заволодів лорд Ліддсдейл Вільям Дуглас, який був хрещеним батьком синові Арчибальда Невдахи.

Ліддсдейл Вільям Дуглас народився 1327 року. Здобувши французьку освіту, він повертається до Шотландії в 1348 році. Будучи спадкоємцем титулу Дуглас, земель, що належали йому, було мало. Але коли в 1353 році ним було скоєно вбивство вбивство свого хрещеного, він став власником усіх земель, які раніше були нажиті всіма разом узятими Дугласами. Вільям став збирачем земель. Ставши графом, він переїхав до замку Танталлон зі своєю коханою графинею Ангус – Маргарет Стюарт. Граф Вільямс помер 1389 року. Всі землі, в тому числі і фортеця, перейшла у володіння його позашлюбному з Маргарет сину графу Ангусу – Джорджу Дугласу.

Ця подія призвела до того, що клан Дуглас розколовся. На чолі клану став Арчибальд. Чорні Дугласи – так будуть називатися його нащадки. А нащадки Джорджа отримали прізвисько — Руді Дугласи. Чорні Дугласи зазнали поразки у битві при Аркінгольмі, яка була спрямована проти шотландської корони у травні 1455 року.

Арчибальд – п’ятий граф Ангус змовився з англійським королем Генріхом VII 1490 року. В 1491 фортецю Танталлон обложили війська короля Шотландії Якова IV. Щоб не руйнувати величний замок, Арчибальдом було ухвалено рішення здатися. Завдяки цьому фортеці не зашкодили.

Арчибальд – шостий граф Ангус, підтримуваний англійським королем Генріхом VIII, взяв у полон молодого шотландського короля Якова V, після чого проголосив себе при ньому правителем. Але 16-річному королю Якову вдалося втекти, оголосити про те, що Арчібальд зрадник. Після цього він обложив Танталлон, 23 жовтня 1528 року. Облога замку тривала довгі 12 днів, протягом яких стіни фортеці обстрілювалися з гармат. Проте стіни замку вистояли і облогу зняли. Але після цієї події постачання продуктів харчування та зброї за стінки замку Танталлон порушилося, внаслідок чого у травні 1529 року фортецю довелося здати. Король Яків V помер у 1542 році, а замок до його смерті належав йому.

Упродовж другої половини 16 століття танталонським замком формально володіли графи Ангуси. За цей час фортеця багато разів переходила у володіння різних людей, чому сприяли постійні конфлікти між двома королівствами: Англією та Шотландією.

Замок захопили у 1557 році війська Марії де Гіз, яка була регентшою Шотландії. У 1566 році в Танталлон приїжджала королева Марія Стюарт . Залишили фортецю всі Ангуси в 1588 році. У 1699 році замок продали Дугласи.

Нова облога обрушилася на фортецю 1639 року. У цей час він належав католикам, а єпископи вели проти них війну. Ще один удар по замку був здійснений у 1651 році, коли йшла Англійська революція та війська Олівера Кромвеля напали на Танталлон, після чого він був зданий. Остання облога залишила найжорстокіші наслідки і завдала непоправної шкоди замку. Фортеця настільки була зруйнована, що відновити її не вдалося.

З 1924 року Танталлон потрапив під державну опіку. Наприкінці 19 століття у замку провелася перша відтоді раставрація. У наші дні останки цієї могутньої споруди охороняються організацією «Історична Шотландія».