ЛЕГЕНДА ПРО КОНЯ КЕЛПІ

З ШОТЛАНДСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ

Людина споконвіку зовсім особливо відноситься до такої красивої, величної і граціозної тварини, як кінь. Ці дивовижні істоти завжди були близькі з людиною, відрізнялися відданістю, неймовірною витривалістю та силою. Люди поважали і шанували коней, складали по всьому світу про них легенди та міфи, які й досі існують і переказуються з покоління до покоління.

Міфічний кінь Келпі є дивовижною істотою з легенд Шотландії . У її обличчі зосереджена вода у своїй надприродній формі, а місцем проживання істоти стали річки та протоки. І хоча Келпі може бути в різних видах, найбільш поширений її вигляд являє собою Кінь чорного, іноді сірого або білого кольору. Шкіра істоти обов’язково мокра, холодна. А видно її тільки в нічний час.

Замість розкішної гриви голова Коня Келпі вкрита очеретом або водоростями, очі люто горять вогнем. Тулуб істоти має цілком магічну можливість розтягуватись у довжину, завершуючись хвостом, як у риби. На передніх ногах Коні копита вивернуті у зворотний бік, а замість задніх видніються ласти. Завдяки такому незвичайному вигляду Келпі неможливо однозначно назвати ні конем, ні рибою.

Одне із тверджень легенд свідчить, що колись Келпі була вигнана з річок, тому перетворилася на чудовисько озера Лохнесс . Зовнішній вигляд Коня може бути і розкішно красивим, що зачаровує людей, а може лякати і наводити жах своїм неподобством. Деякі сказання говорять, що не чужа для Келпі і людська зовнішність. Щоб заманити наступного повз людину, Кінь перетворюється на юнака чи дівчину привабливої ​​зовнішності.

Кінь Келпі виходить на берег річки, всім своїм виглядом показуючи свою привабливість і запрошуючи людину осідлати себе. Недосвідчений, дурний, не знає місцевих традицій і сказань мандрівник, зачарований красою істоти, одного разу сівши на нього, вже ніколи більше не може відірватися, бо прилипає до тулуба Коня. Заманивши здобич у свій полон, Келпі з гучним шумом прагне в річку, швидко занурюючись у неї, щоб під товщею води зжерти свого бранця.

У різних міфах Кінь Келпі має різну подобу. Десь вона відома, як вугільно-чорна кобила, чия грива – це тисячі змій, в інших легендах її представляють у вигляді жахливого монстра, голову якого увінчують величні бичачі роги, в треті оповіді Келпі представлена ​​ящером, голова якого як у коня, а сили, злості та хитрощів вистачає, щоб губити сотні людських душ. За словами моряків, якщо чути виття та плач Келпі, то незабаром трапиться повінь чи страшна буря.

Легенда про приручення Келпі

Жодній людині неможливо перемогти Келпі або зробити його підвладним собі. Однак, якщо вдасться зняти вуздечку з її голови, то міфічний Кінь підкорятиметься волі щасливчика. За свою неймовірну силу та витривалість, властиву 10 дорослим коням, Келпі цінується та шанується.

У Шотландії є дивовижна міфічна історія про одного лорда, який був дуже жадібний і корисний. Його найзаповітнішим бажанням було зведення на високих скелях замку. Робітники, які були готові доставляти величезні кам’яні валуни для будівництва палацу на велику висоту, запросили у лорда значну суму грошей. Однак жадібний лорд не хотів розлучатися зі своїм багатством і, дізнавшись легенду, в якій говорилося і сильній і могутній істоті коні-Келпі, вирішив, що зможе приборкати його і підкорити. Хитрий лорд вирушив до озера і, сховавшись за камінням і убезпечивши себе срібним ножем, почав чекати Келпі. У сутінках гладка водна поверхня почала покриватися спочатку дрібною брижами, потім закипіла і, розійшовшись, явила дивовижної краси коня, який був одягнений у збрую із золота та дорогоцінного каміння. Тієї ж миті лорд вискочив, зрізав вуздечку і помчав додому, захоплюючи за собою Келпі. Вдома для чарівної істоти була заготовлена ​​пастка, в яку кінь і потрапив. Лорд спорудив вольєр із священного дерева, в якому був широкий вхід і зовсім невеликий вихід. Втративши свою вуздечку, Келпі не міг повернутися у воду і був змушений підкоритися людині.

Кінь тягав величезне каміння на високі скелі. Не дивлячись на свою неймовірну силу, вже скоро істота послабшала, схудла, а золота шкура, що лисніла, втратила свою привабливість. Замок лорда був побудований і став найкращим у Шотландії та її околицях. Повертаючи Келпі вуздечку, лорд сказав, що Кінь у такому нікчемному і жалюгідному вигляді тепер нікому не буде потрібний і, що він може повертатися до своєї похмурої, мокрої оселі.

З останніх сил Келпі вирушив до озера. Поринаючи в рідну стихію, істота наклала прокляття на жадібного шотландця. Внаслідок цього рід лорда вимер, а його величний, найкрасивіший замок залишився порожнім на самотніх скелях.

Легенди кажуть, що Келпі міг би повернутися у воду і без своєї вуздечки, але вже ніколи б надалі він не зміг би виходити на берег озера у вигляді прекрасного Коня.

Якщо людина розумна і обережна, то зустрівши на березі міфічного Келпі, намагатиметься залишити місцевість, щоб не викликати з боку істоти гнів і лють. У такі моменти Кінь хоч і не виявляє до гостя особливої ​​дружелюбності, але не гніватиметься. Для Шотландців кінь Келпі є ключем фольклору. До цього дня легенди і міфи про цю дивовижну міфічну істоту шанують кожен шотландець.

І ось ми в перку ​​Хелікс

Парк Хелікс – це Будинок Келпі – найбільша кінна скульптура у світі, заввишки 30 метрів, яка є справжнім інженерним подвигом. Розташований між Фолкерком та Грейнджемутом , він був створений як місце для об’єднання спільнот у районі Фолкерк. Келпі роблять крок уперед, об’єднуючи не тільки людей із різних частин Шотландії та Великобританії, а й з усього світу. Туристи, як і раніше, стікаються в культові споруди та беруть із собою історію «Келпі», щоб поширювати інформацію на міжнародному рівні. Келпі перетворили цей район на п’ятизірковий туристичний центр.

Хелікс – це новий захоплюючий парк, де можна зайнятися такими видами спорту, як їзда на велосипеді, піші прогулянки, водні види спорту та багато іншого.