ПАЛАЦ ЛІНЛІТГОУ, ШОТЛАНДІЯ

Цікаві факти та історія, Марія Стюарт

Історія палацу

Практично на середині маршруту, що пролягає від Стірлінга до Единбурга, на березі однойменного озера Лінлітгоу розташована велична споруда з насиченою історією, що зберігає у своїх стінах величезну кількість секретів та спогадів — палац Лінлітгоу.

Протягом усього свого існування палац Лінлітгоу був улюбленим місцем, де мешкали королівські особи, що правили у різні часи. Особливу прихильність виявляла цьому місцю подружжя Стюартів. Для Короля Якова V та королеви Марії I Стюарт стіни замку стали місцем їх появи на світ.

У середині XII століття король Давид I надав вісімнадцяти селищам Альби статус міст, куди увійшов і Лінлітгоу. Після цього у місті звели церкву та укріплену садибу, яка була королівською резиденцією, де після свого приїзду до Лінлісгоу проживав, вершив суд і вирішував важливі справи король та його величність.

Територія Лінлітгоу на початку XIV століття почала належати англійцям. В 1301 за наказом короля Едуарда Першого тут почалося будівництво замку. Під час воєнних дій 1304 року у замку базувалася англійська армія. А в 1310 році як королівська резиденція палац був обраний Едуардом Другим.

Кардинально змінилася ситуація в 1314, коли після битви при Баннокберні, яку виграла армія Шотландії, і саме місто, і замок Лінлітгоу перейшли у володіння шотландської корони. З цього часу палац став одним із королівських особняків.

Пожежа, яка сталася 1424 року, повністю зруйнувала і місто і королівський замок. Нову резиденцію почали будувати дома старого замку за наказом короля Джеймса Першого, який повернувся на той час з англійського полону.

Будівництво замку

Будівництво нового замку Лінлітгоу здійснювалося під керівництвом Джона Уолтона. На рік на роботи виділялося 2440 фунтів. Після смерті Джеймса I палац був готовий знову прийняти королівську особу 1428 року. На той момент було збудовано крило палацу зі східного боку, башта та невелика споруда, що продовжує замок на південь. Форма палацу нагадувала букву “L”.

У роки правління короля Джеймса III були добудовані прибудови із Південно-Західною вежею. Тут розташували спеціальну Королівську кімнату. Зовні тепер палац являв собою дві окремі споруди, що не з’єднуються одна з одною.

Активне будівництво палацу, яким ми його бачимо в наші дні, продовжилося в роки правління Якова I. Замок тепер мав 3 крила, які обрамляли внутрішній дворик квадратної форми.

Наступним етапом будівництва, в результаті якого замок отримав замкнуту квадратну форму, було зведення четвертого західного крила, яке звели за Якова IV . Король також не забув і подбати про оборонні властивості своєї резиденції, внаслідок чого зі східного боку замку з’явилася навісна башта-барбакан, яка прикривала вхід.

З 1512 по 1596 роки у стінах замку були народжені король Яків V, королева Марія Стюарт та принцеса Елізабет. Зовнішній вигляд палацу Лінлітгоу продовжив змінюватися за нових королів. Так, за правління Якова V було перенесено головний вхід палацу зі східного на південне крило, а внутрішній дворик тепер прикрашав чудовий вигляд фонтану. За короля Якова IV до 1607 року належної уваги до замку не було, що призвело до руйнування одного з його крил з північного боку. Проте через 11 років розпочалися ремонтні роботи, внаслідок яких у стилі Епохи Відродження північне крило відновили.

Резиденцією королів палац Лінлітгоу перестав бути з 1603 року, коли після укладання між Шотландією та Англією союзу подружжя правителів перебирається до Лондона.

Останньою трагічною подією, яка практично повністю знищила замок, стала пожежа 1746 року. У цей час у стінах замку розміщувалися солдати Ганноверської армії, яка була розгромлена якобітами у битві при Фалкірку. Внаслідок пожежі всі внутрішні оздоблення палацу були повністю знищені. З того часу велична споруда Лінлітгоу більше не відновлювалася.

Сьогодні палац Лінлітгоу відкрито для відвідування туристами. Організація “Історична Шотландія” взяла споруду під свою опіку.