Ейфелева вежа: символ Парижа, знайомий усім

Які миттєві асоціації викликає словосполучення «Ейфелева вежа»? Особисто у мене одразу виникає панорамний вигляд «А»-подібної високої конструкції і звучить у голові мелодія «Марсельєзи». Тому що це візитівка Франції , її знаменитий символ, назва і зображення якого відразу переносять у саме серце Парижа , на його Марсове поле, що розкинулося на лівому березі Сени.

Звідки взялася Ейфелева вежа

Якщо коротко, то її збудували — 1889 року, просто на вході на територію, де збиралися зробити виставкову експозицію з нагоди круглої дати: 100 років із взяття Бастилії. Арт-об’єкт передбачалося потім розібрати на балки.

Проте автор проекту Ейфель за два роки до закінчення будівництва підписав договір з владою Парижа на надання майбутньої вежі в особисте користування головного конструктора на 25 років (у початковій редакції — на 20 років, а потім обов’язковий демонтаж). Будівництво вежі обійшлося майже у 8 000 000 франків, але ця гігантська сума окупилася вже до 31 жовтня 1889 року!

Миттєвий успіх висотки був приголомшливим: не минуло й півроку від дня закінчення будівництва, як там побували понад 2 000 000 людей.

Заповзятливий Олександр Гюстав Ейфель, який став супер популярною людиною, отримав у користування вкрай прибутковий об’єкт: на огляд новинки до Парижа стали стікатися люди з усього Світу. Треба визнати, що «батько» ейфелівки, і за сумісництвом — професійний проектувальник металевих конструкцій — був дуже скромним і ніколи не називав свого грандіозного дітища своїм ім’ям. Він казав просто: “300-метрова вежа”.

Що ми не знаємо про Ейфелеву вежу

Там, у східній та західній опорах, досі функціонують пара ліфтів, встановлених у 1899 році. Щоправда, тягу гідравлічних насосів замінила електрика, але вимкнені насоси залишені на місцях і доступні для огляду як історичний техоб’єкт.

Проти будівництва «Ненависної колони з гвинтів та заліза» протестував інтелігентний Париж. Його мерія була засипана проханнями та скаргами творчого бомонду (петицію підписали понад 300 осіб!), який вимагав анулювати зухвалий проект. Письменники, поети, композитори та художники всерйоз побоювалися, що чудо-махина зіпсує архітектуру столиці. Як тільки тоді не обзивали Вежу:

• “димова труба”;

• огидна тінь, що тягнеться над містом, як чорнильна пляма;

• жахлива та марна;

• сміхотворна і т.д.

Щоб А. Гітлер, який приїхав до Парижа в 1940 році, не зміг піднятися на Ейфелеву вежу, якраз перед приїздом фюрера невідомі зламали ліфт.

Топ-10 фактів про Ейфелеву вежу

1. Це найпопулярніша рукотворна, доступна щодня, пам’ятка у світі, за відвідування якої потрібно заплатити 16 євро (за другий ярус) та 25 євро (за підйом на пік).

2. Ейфелева вежа — безперечний рекордсмен за кількістю фотографій, зроблених туристами, журналістами та іншими професійними мисливцями за вдалими кадрами.

3. Символ Франції було збудовано з іншою метою: як тимчасова вхідна арка на Всесвітню виставку.

4. Точна висота будівлі – 330 метрів.

5. Основний матеріал конструкції – сталь.

6. Густав Ейфель не створював проект вежі, а викупив на неї патент у авторів: М. Кешлена (намалював ескіз) та Е. Нуг’є (доопрацьовник надзвичайно точних креслень).

7. Вежа будувалася рекордно швидко: рівно 2 роки, 2 місяці та 5 днів.

8. Над будівництвом «махини» працювали 300 робітників.

9. На готовий до експлуатації об’єкт пішли 18038 металовиробів, зібраних з 2500000 заклепок.

10. За час безперервного ні на хвилину будівництва жоден робітник не загинув! За безпекою робіт стежив особисто Ейфель.