by 
ПРИГОДИ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ, Частина 1-а
Ласкаво просимо до Пентланд Хіллз. Регіональний парк має приголомшливий діапазон середніх пагорбів, що простягаються від об’їзної дороги Единбурга до Карлопса. Три місцеві органи влади охоплюють парк, що є сумішшю державних земель (таких як Хілленд, Боналі та Харлав), і приватних земель, що використовуються для ведення сільського господарства та спортивних зйомок. Водосховища всіюють пейзаж, забезпечуючи будинки для багатьох птахів та ссавців.
Регіональний парк Пентланд це майданчик для пригод на свіжому повітрі. Тут головних п’ять пішохідних маршрутів. Ось цей, яким ми йдемо, піднесеність Алермуїр, потім Водосховище Харлоу, ну можна просто сказати Харлівське водосховище. Туди вже підемо наступного разу, а потім водосховища Північний Еск.
Потім Вест Кіп і Іст Кіп Скальд Лоу, або як його ще називають маршрут для «Тих, хто дійсно витягне ноги», а також Тернхаус і Карнеті Хіллз, його називають «Для приголомшливого заходу сонця»
Вітаю наші дорогі читачі.
Сьогодні ми вам розповімо про одне чудове місце у Шотландії, а точніше в Единбурзі. Це Пентланд Хіллс або Пентланд Реджіонал Парк. Це парк з пагорбами, дев’ятьма вершинами, висотою понад 450 метрів та видами на Едінбург та околиці.
Підйом на пагорб Алермуїр
Перша височина, на яку вирішили піднятися, це пагорб Алермуїр. Але … звичайно з недосвідченості, пішли не тим маршрутом. Краще добиратися через Хіленд, повз Сноуспорт центр, це таке місце для катання на лижах, тренувальна станція.
А ми пішли через Сванстон та через Сванстон гольф клаб. Сванстон, це маленьке, симпатичне село, де за даними на 2001 рік, проживало всього 75 осіб.
Ну от дісталися до початку підйому, гадаю, що підніматися не менше години.
Взагалі Регіональний парк Пентланд, це майданчик для пригод на свіжому повітрі. Тут головних п’ять пішохідних маршрутів. Ось цей, яким ми йдемо, піднесеність Алермуїр, потім Водосховище Харлоу, ну можна просто сказати Харлівське водосховище. Туди вже підемо наступного разу, потім водосховище Північний Еск, Вест Кіп та Іст Кіп Скальд Лоу, або як його ще називають «Той, хто дійсно витягне ноги», а так само Тернхаус Хілл і Карнеті Хілл., Його називають «для приголомшливого заходу сонця ».
Ну, сьогодні захід сонця ми не побачимо, а от на гору все ж таки залізимо і вдень. Тут і вдень гарно звичайно, та ще й як.
Ще цю височину називають «Один вид на Единбург 6 кілометрів», англійською мовою One for the views of Edinburgh – 6km. Що означає саме 6 кілометрів, не зовсім зрозуміло, але … краєвид відкривається правда дуже гарний. Панорамний вигляд, ну вже ні як не шести кілометрів, а практично всього Единбурга, північної його частини і переважна більшість Петланд парку.
Ну ось, ми і залізли на саму вершину
Хайленд (Highland cattle)
А ось і випасання великої рогатої худоби, а точніше це Хайлендська порода, шотландська порода корів. Вони мирні тварини, але іноді бувають агресивні.
Ось як зараз…
Ця порода, до речі, була виведена у Шотландії, на північно-шотландському нагір’ї. Вони відомі як витривала порода через сувору шотландську природу рідного Шотландського високогір’я. Вовна складається з двох шарів – довгого грубого зовнішнього волосся і м’якого внутрішнього підшерстка, завдяки якому відпадає необхідність у товстому шарі підшкірного жиру, що виконує теплоізоляційну функцію. Крім того, густа тепла шерсть тварин дозволяє особливо не дбати про дорогі корівники і укриття на пасовищах.
Цю породу показують і у зоопарках поряд з іншими екзотичними тваринами. Наприклад, в Ялтинському, Київському, Харківському зоопарках, Woodland Park Zoo, High Park Zoo, Dakota Zoo. У королеви Великобританії є власне стадо хайлендської породи розміром близько 100 голів на пасовищах у замку Балморал.
Ну ось і наше сходження добігло кінця, треба спускатися вниз. Взагалі весь маршрут зайняв понад 4 години. Спускатимемося якраз повз Сноуспорт центру.
Думаю, що дуже скоро ми здійснимо нову подорож до місць, як я вже сказала, для пригод на свіжому повітрі. Сподіваюся ще, що корови в нових місцях, якщо такі там будуть, бодатися більше не будуть.
