Позначка: Історія Единбурга

Історія Единбурга

Майже 10-е за розмірами місто в Сполученому Королівстві, і, за сумісництвом — офіційна столиця Шотландії — дуже старе, і «закидання» є досить тривалим минулим. Історія Единбурга починається у VII столітті, з приходом на його територію перших поселенців на чолі з бриттською королівською родиною Ейдін, яка збудувала там замок-фортецю.

Як місто Единбург «з’явилося» пізніше.

З письмових джерел (хартії), що дійшли до наших днів, достовірно відомо, що поселення набуло статусу бургу (міста) в 1124 році указом короля Давида I, який заснував в Единбурзі церкву Святого Хреста.

З XII століття в історії Единбурга з’являються дуже «світлі» сторінки: Ферт-оф-Форт, що зручно розташувалося на південному березі затоки, місто починає стрімко розвиватися. Звичайно, бурхливому зростанню сприяв об’єктивний фактор: король Давид I на прізвисько «Святий» перемістив данфермлінську королівську резиденцію в Единбурзький замок, тим самим перетворив його на епіцентр адміністративного життя.

У 13 столітті особливе становище королівського міста ще більше зміцнилося. Цьому сприяла поява в Шотландії парламенту: він і «зробив» формально Единбург столицею держави (1437 року).
Королівський двір у палаці Холірудхаус проіснував в Единбурзі аж до 1603: коли царювання Марії Стюарт завершилося передачею трона Якову VI, той вирішив переїхати до Лондона.

… Величезний політичний вплив на країну зменшився у 1707 році. Це стало закономірним наслідок скасування самостійного парламенту Шотландії. Але «політичний занепад» зовсім не позначився на культурному житті едінгбуржців! Місто прямо розквітло в епоху Просвітництва, і прославилося багатьма знаменитими на весь світ іменами філософів, письменників, учених.

З другої половини позаминулого століття Единбург зазнав справжнього буму збільшення чисельності городян. Звичайно, приріст був викликаний банальною причиною: у забезпечене місто бігли емігранти-ірландці, щоб урятуватися від «ірландського картопляного голоду» (емігрувало понад 1 000 000 ірландців і ще стільки ж померло).

У 21 столітті Единбург досі відчуває сприятливі наслідки економічного підйому, що вийшов у пік 1999 року. Тоді відновили Парламент, і місто знову стало епіцентром політичного життя. Зайнятість населення істотно збільшилася (у тому числі, за рахунок урядових установ) і навіть у 20-ті роки цього століття безробіття Единбурга вважається найменшим серед інших населених пунктів Шотландії.